У Чернігові відбулася прем’єра вистави «Пан Перевертас та інші»

Шептицька Тетяна
Тетяна Шептицька

22 січня 2019 року в Чернігівському молодіжному театрі відбулася прем’єра поетичної вистави «Пан Перевертас та інші», поставленої за творами відомого літератора й громадського діяча Сергія Пантюка.

У передпрем’єрному слові режисер-постановник, заслужений артист України Олексій Биш зазначив, що вистава створена у рамках проекту «Театрліт». Продовжити читання “У Чернігові відбулася прем’єра вистави «Пан Перевертас та інші»”

Забута спадщина або як депутати «забили» на пам’ятки культурної спадщини під час 9-ї сесії Верховної Ради

Сергій Кот
Сергій Кот

Щойно завершилася 9-та сесія Верховної ради України. Вона, без сумніву, залишить свій слід в історії українського законотворення ухваленням багатьох потрібних і переломних рішень. І про це сьогодні обґрунтовано говорилося з парламентської трибуни.

Але ця сесія, на жаль, залишає за собою і гіркий присмак, відчуття невиправної другорядності і меншовартості питань культури для народних депутатів. А надто питань збереження нашої національної культурної спадщини.

Мова йде про принизливу для української культури ситуацію, яка склалася із затвердженням Верховною Радою України Рекомендацій парламентських слухань у Верховній раді України 18 квітня 2018 р. на тему «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні». Продовжити читання “Забута спадщина або як депутати «забили» на пам’ятки культурної спадщини під час 9-ї сесії Верховної Ради”

Будинок Центральної Ради: боротьба продовжується

Сергій Кот

       Фундація імені Олега Ольжича продовжує боротьбу за збереження Будинку Української Центральної Ради (Київський міський Будинок учителя) та Музею Української революції 1917-1921 рр.  11 грудня 2018 р. Голова Правління фундації Сергій Кот та член Правління, директор Музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук  провели з цього приводу спеціальну прес-конференцію у відомому медіа-центрі «Главком»,  а також узяли участь у брифінгу 13 грудня у Київській міській раді спільно з керівником фракції ВО «Свобода» у Київраді Юрієм Сиротюком. Продовжити читання “Будинок Центральної Ради: боротьба продовжується”

У Києві віншували Івана Андрусяка

Ніна Головченко

 Ніна Головченко

10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.

На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).

Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночко з блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумів про небуденне. Продовжити читання “У Києві віншували Івана Андрусяка”

Прийшов час навести лад у Києво-Печерській лаврі

Сергій Кот

Сергій Кот

     Ревізія Міністерства культури України щодо стану збереження та умов зберігання культурних цінностей, переданих у користування монастирю УПЦ МП на території Києво-Печерської лаври виявила зникнення 10 цінних предметів культури, в тому числі ікон. Ця інформація привертає суспільну увагу до загальної ситуації із станом збереження пам’яток культури на території лаври.

     Києво-Печерська лавра є видатною та унікальною пам’яткою культури та історії України національного значення. У 1990 р. разом із Софією Київською  комплекс споруд Києво-Печерської лаври було занесеного до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Це покладає особливу відповідальність української держави за її збереження для сучасників та прийдешніх поколінь.

    У зв’язку з відродженням на території Києво-Печерської лаври діяльності монастиря, наприкінці 80-х-на поч. 90-х років минулого століття, на які припадає розпад колишнього СРСР та початок становлення незалежної України, у його користування було передано значну кількість споруд, переважно  Нижньої лаври.  Із створення УПЦ МП монастир опинився у її складі. За даними Міністерства культури України за 2013 р., із 79 будівель та споруд, які передані в безоплатне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, 64 – це пам’ятки архітектури національного та місцевого значення, 15 будівель та споруд належать до фонової забудови.

    Проте від самого початку передачі споруд Нижньої лаври у користування УПЦ МП почали виникати постійні скандали, пов’язані з порушеннями вимог законодавства України щодо охорони культурної спадщини. І сьогодні про них треба згадати.

   Так, широкого розголосу вже на поч. 90-х років ХХ ст. набули факти «перемалювання» фрескових розписів ХУІІІ ст. у переданих релігійним організаціям храмах Києво-Печерської лаври та самовільне «оновлення» ними святих мощів у лаврських печерах.  Незабаром сталася нова резонансна подія – у ряді храмів та споруд лаври були «перемальовані» розписи авторства відомого українського художника І. Їжакевича, виконані ним на замовлення Києво-Печерської лаври в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.  В жовтні 2007 р. без погоджень з Національним історико-культурним заповідником «Києво-Печерська лавра» та органами охорони пам’яток самовільно було зруйновано пам’ятку архітектури – Браму та огорожу на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус 71в), охоронний номер 4/87.  Це було зроблено для полегшення заїзду машин під час незаконних масштабних будівельних робіт на території Нижньої лаври по спорудженню сучасних будівель різного призначення в охоронній зоні пам’ятки, яка перебуває в Списку всесвітньої спадщини. За даними перевірки Державної фінансової інспекції України, станом на 1 січня 2009 р. на території Заповідника, без погодження з його дирекцією було знесено 11 і перебудовано 16 об’єктів, внаслідок чого збитки держави від втрати пам’яток, культурно-історичну та духовну цінність яких важко навіть уявити, за балансовою вартістю були оцінені у 2,8 млн. грн. Оскільки територія Заповідника розташована у зсувонебезпечній зоні правого берега Дніпра, масштабні будівельні роботи призводять до підйому рівня ґрунтових вод та просідання землі, а отже – до руйнації споруд і комунікацій. Лише упродовж 2006-2008 років на протиаварійні заходи на території Києво-Печерської лаври з державного бюджету було спрямовано 38,2 млн. гривень. Але попри значні фінансові витрати з боку держави, несанкціонована забудова продовжується до останнього часу і руйнує цілісність архітектурного комплексу пам’яток Києво-Печерської лаври та загрожує їх збереженню.

     Українська громадськість вже давно вимагає від державних органів навести лад із збереженням пам’яток культури на території Нижньої лаври та припинити незаконну будівельну діяльність УПЦ МП. Цьому питанню у 2018 р. було присвячене засідання Колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, де на фаховому рівні було висвітлено всі приклади незаконного будівництва та інші порушення пам’яткоохоронного законодавства лаврським «священноначалієм» від УПЦ МП і  поставлено питання про критичний момент для припинення цих порушень, які загрожують виключенням Києво-Печерської лаври з Списку світової спадщини  ЮНЕСКО через втрату автентичного вигляду.

     Очевидно, що настав час нарешті принципово розібратися з станом дотримання охоронних договорів щодо використання об’єктів нерухомої культурної спадщини України на території Києво-Печерської лаври з боку представників УПЦ МП. Провести відповідну комплексну експертизу та оформити офіційні акти та загальні висновки за її підсумками. В разі підтвердження систематичних порушень охоронних зобов’язань з боку УПЦ МП може постати питання про застосування норм українського законодавства у цій сфері щодо припинення дії охоронних чи орендно-охоронних договорів на користування спорудами, що відносяться до пам’яток культури і перебувають в компетенції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Адже усі рівні перед законом і повинні дотримуватися його вимог, а в разі порушень – нести передбачену ним відповідальність.                                            

 

Хто з українських письменників 20-21 ст. потрапить до «Великої української енциклопедії»?

Ніна Головченко

У грудні 2018 року стартувала портальна версія «Великої української енциклопедії» ― е-ВУЕ. Електронна версія енциклопедії є більш динамічною та демократичною у підходах до формування контенту у порівнянні з друкованою версією ― ВУЕ.

Статті до е-ВУЕ можуть подаватися не лише в алфавітному порядку ― до друку тепер готується 2-й том ВУЕ на літеру «А», ― а на всі літери української абетки в міру готовності їх. Продовжити читання “Хто з українських письменників 20-21 ст. потрапить до «Великої української енциклопедії»?”

Тетяна Захарченко: «Коли вже я малюю, то краще мене не чіпати,  бо це те, чим я живу…»

 Ніна Головченко

 Ніна Головченко

Фестиваль «Віртуози фолку», що відбувся в Україні у листопаді 2017 і 2018 року, окрім пісенно-музичної програми, завжди презентує роботи унікальних народних майстрів. Причому, оргкомітет добирає народних умільців дуже прискіпливо, за критеріями автентичності та фаховості.

18 листопада 2018 року серед виробів із кераміки, вишитих рушників, килимів і музичних інструментів із дерева привертали увагу картини Тетяни Захарченко: з-поміж суто української тематики полотен (вінок, прядка, глечик з осінніми квітами, український народний одяг тощо) проглядав (і вражав!) високий рівень техніки мисткині. Продовжити читання “Тетяна Захарченко: «Коли вже я малюю, то краще мене не чіпати,  бо це те, чим я живу…»”

В Україні ушанували пам’ять Героя України Василя Сліпака

Ніна Головченко
Ніна Головченко

20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево. 

 

Продовжити читання “В Україні ушанували пам’ять Героя України Василя Сліпака”

Побачив світ двотомник Бориса Гуменюка: «Вірші з війни», «100 новел про війну»

Олександр Вакуленко
Олександр Вакуленко

Люди, які живуть на мирній території України, у великому боргу перед нашими захисниками, які  ризикують своїм життям, щоб війна не прийшла у наші оселі. Щоб ми могли радіти кожному сходу Сонця та насолоджуватися життям, спокійно навчатися або працювати.

Продовжити читання “Побачив світ двотомник Бориса Гуменюка: «Вірші з війни», «100 новел про війну»”

Презентація портальної версії «Великої української енциклопедії» ― «е-ВУЕ»

Прес-реліз

 

13 грудня 2018 р. о 15.00 у Національному інформаційному агентстві «Укрінформ» в м. Києві (вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбудеться презентація портальної версії «Великої української енциклопедії» ― «е-ВУЕ».  (Зала1)

Організатор: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» за участі провідних науковців України.

Мета: популяризація національно-значущого проекту «Велика українська енциклопедія»; залучення інтелектуальної еліти України до створення іміджевого інформаційного видання державної ваги.
Продовжити читання “Презентація портальної версії «Великої української енциклопедії» ― «е-ВУЕ»”