Мода – світ вишуканого мистецтва

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Специфіка роботи кравців, які жили в Трипільській цивілізації і нинішніх модельєрів не змінилася – якісно та зручно одягнути людей. Але у любій справі рано чи пізно знаходяться глибоко мислячі люди, які своїми новаторськими впровадженнями започатковують щось нове, затребуване у суспільстві. Така людина знайшлася й у світі моди, хоча чекати довелося декілька тисячоліть. Блискучий модельєр, англієць Чарльз Фредерік Ворт, який творив у Франції вирішив продемонструвати своїм клієнтам нові зразки одягу не на манекенах, а на людях, залучивши до цього свою дружину Марі, яка  володіла артистичними здібностями в таких показах. Так виникло дефіле (дослівно ,,проходити по подіуму’’), викликавши захоплення Продовжити читання “Мода – світ вишуканого мистецтва”

У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Ще задовго до того, як коронавірус розповсюдився по всьому світу, набравши за досить короткий час ознак пандемії, сьогодні майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати: саме Китай, рано чи пізно, мав стати тією країною, в якій народилося це глобальне лихо.

Уникаючи зайвої упередженості, спробуємо розібратися у тому, чи можна очікувати від Піднебесної ще інших катаклізмів, що дуже легко можуть створити колосальні проблеми, як зараз вже бачимо, на всіх континентах земної кулі. А допоможе нам у цьому британський радіокореспондент і журналіст Роб Гіффорд,

котрого на Заході небезпідставно вважають дуже авторитетним синологом. Адже з 1999 по 2005 рік він був кореспондентом Національного громадського радіо в Пекіні, а до того вивчав східні мови в Даремському і Гарвардському університетах. Нині він є редактором впливового британського щотижневика The Economist. Продовжити читання “У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави”

Народ, якому Бог дав слух і голос

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Українці за весь час своєї історії завжди виявляли неабиякі здібності в пісенній та музичній творчості. Про це, зокрема, свідчать знайдені на околицях Чернігова музичні інструменти з бивня мамонта, виготовлені 20 тисяч років тому. З найдавніших часів дійшли до нас обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові та весільна пісні. Особливе місце у давньоукраїнському суспільстві посідали співці билин, які виступали під час свят на княжих дворах та міських майданах.

У середині 15 століття розпочинається створення народних дум. Авторитетом та повагою серед українців користувалися народні співці – кобзарі, які розповідали про національних героїв та про історичні події козацьких часів. Продовжити читання “Народ, якому Бог дав слух і голос”

«Коронавірус» чи «корона-вірус»?

Радіонов Віктор

Радіонов Віктор

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
Юрій Липа.

Дозвольте не погодитись

Досить звірятися з російським і англійським словотвором!

У доктора філологічних наук Олександра Пономарева недавно запитали: «Як правильно: коронавірус чи короновірус?» Він дав таку відповідь: «Слово coronavirus створено 1968 р. від латинських слів corona (“вінець”) та virus (“отрута”). Його механічно перенесено в українську мову з написанням без дефіса, отож — коронавірус».

Як бачимо, за одним заходом сказано й про непотрібність розділки. Проте чи так усе однозначно? Адже непогано було би при цьому послатися ще й на правило, за яким можна щось «механічно перенести в українську мову». Продовжити читання “«Коронавірус» чи «корона-вірус»?”

Від мрії до щастя – один крок

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

20 березня згідно резолюції Генеральної асамблеї ООН є Міжнародним днем щастя. Особливістю такого прекрасного відчуття, як щастя, є те що кожен розуміє його по своєму. Тому й до людей воно приходить за різних обставин. Можна, наприклад відчути себе щасливим внаслідок здійснення мрії, як сталося у моєму житті.

Я народився та прожив чимало років у місті Конотопі. Та у незабутньому 2004 році вирушив підкорювати нові вершини до української столиці. Жити у благословенному Києві, яке є найбільш знаковим серед сакральних місць України було однією із моїх мрій. Тому після її здійснення одразу з’явилося бажання якнайкраще пізнати це місто. Вивчити його історію,  ознайомитися із витворами архітектури, Продовжити читання “Від мрії до щастя – один крок”

День українського добровольця

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

14 березня 2020 року у Києві відбулися заходи присвячені Дню українського добровольця. Зранку безліч людей зібралося на Михайлівській площі для участі в Марші патріотів До Дня добровольця. Тут пройшла панахида за загиблими у московсько-українській війні. Серед полеглих українських захисників значна частина була добровольцями.

14 березня 2014 року перші добровольці, переважно люди цивільних професій, яких об’єднала боротьба за справедливість під час Революції Гідності та святий обов’язок захистити свою Батьківщину від московської агресії прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. А 17 січня 2017 року рішенням Верховної Ради України 14 березня було затверджене Днем українського добровольця. Продовжити читання “День українського добровольця”

Ушанування Тараса Шевченка у Києві

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

9 березня 2020 року минуло 206 років відтоді як в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) з’явився на світ Божий Тарас Шевченко. Обдарований від природи хлопчик доволі швидко оволодів початковими знаннями, неначе відчуваючи що доля подарує йому лише 47 років земного життя. Але як український Пророк він виявився безсмертним. Адже його настанови актуальні і нині. Продовжити читання “Ушанування Тараса Шевченка у Києві”

Жити на землі своїх предків – головне для українок

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Неперевершеним витвором Всевишнього є чарівні амазонки, які живуть у серці кожного лицаря, спонукаючи на подвиги та відвагу. Є речі, які не можливо уявити без представниць прекрасної статі. Насамперед це стосується моди. У цій галузі маємо легендарні традиції, адже жінки трипільської культури були вишуканими модницями та першопрохідцями в питанні становлення моди. І тільки через те, що Україна тривалий час була позбавлена можливості розвиватися як незалежна держава, наші майстри не зуміли посісти провідних позицій у сучасній світовій моді. Хоча, українське національне вбрання унікальне і неповторне. Дівчата у ньому виглядають доволі привабливо. Чого не скажеш про панянок із цигарками, чи в одязі, а-ля Геловін. Продовжити читання “Жити на землі своїх предків – головне для українок”

Грані слова: Будуймо правильно речення з дієприслівниковими зворотами!

Тетяна Кришталовська

Урок 26. Будуймо правильно речення з дієприслівниковими зворотами!

Послуговуючись дієприслівниковими зворотами, мовці часто припускаються помилок, через які страждає ясність думки.

Дієприслівник означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, тому дію, названу дієсловом-присудком, і дію, названу дієприслівником, обов’язково має виконувати один суб’єкт. Натомість бачимо такі речення:

  1. Пожовуючи соковиту траву, у коня мружилися очі.

    Якщо вдуматися і проаналізувати, виходить нісенітниця:

Продовжити читання “Грані слова: Будуймо правильно речення з дієприслівниковими зворотами!”

Грані слова: Про дієслова «вимагати» і «потребува́ти»

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 25. Про дієслова «вимагати» і «потребува́ти»

Під впливом російського «требовать» лексема «вимагати» витіснила з текстів і живого мовлення слово «потребува́ти».

Чуємо і читаємо:

  • Українська економіка вимагає реформ.
  • Серед українок поширена думка, що догляд за шкірою надзвичайно дорого коштує і вимагає багато часу.
  • Усі ці сфери вимагають удосконалення.
  • Тварини вимагають уваги. 

Згідно з тлумачним словником Продовжити читання “Грані слова: Про дієслова «вимагати» і «потребува́ти»”