Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор

У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.

Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю! Продовжити читання “Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор”

Фестиваль «Під Покровом Тризуба»

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

19 та 20 травня 2018 року у Боярці відбувся історично-музичний фестиваль «Під Покровом Тризуба».

Минулорічний фестиваль пройшов восени, у холодну пору року. Цього року його перенесли на травень. Це дало змогу багатьом гостям прибути із наметами й на два дні поринути у піднесену, святкову атмосферу, отримати чимало позитивних вражень та зустріти нових друзів. Продовжити читання “Фестиваль «Під Покровом Тризуба»”

Мегамарш у вишиванках

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

19 травня 2018 року у Києві відбувся 20-й ювілейний Мегамарш у вишиванках.

Традиційний український одяг з кожним роком набуває все більшої популярності. Сьогодні навіть не віриться, що на перший Мегамарш у Києві десять років тому прийшло усього чотири людини. Розпочинати нову справу завжди важко, але якщо вкладати в неї свою душу — тоді все обов’язково вийде. Зараз Мегамарш у вишиванках перетворився на улюблене свято багатьох людей. У вишиванках люди більш привабливі, випромінюють позитивну енергетику. Вишиванки личать і братам нашим меншим: кожного року до свята долучається найвідоміша кішечка України – Білочка зі своєю господаркою, додаючи гарного настрою учасникам заходу. Продовжити читання “Мегамарш у вишиванках”

В очікуванні автокефалії

Сергій Кот

Сергій Кот

 

Україна завмерла в очікуванні рішення Вселенського (Константинопольського) Патріархату, який розпочав офіційний розгляд звернення ряду українських православних церков та органів державної влади України щодо надання Томоса – спеціальної грамоти на право створити власну автокефальну Українську Помісну Православну Церкву. Продовжити читання “В очікуванні автокефалії”

Літературні ретроспекції національної пам’яті

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Рецензія “Пухонська О. Літературний вимір пам’яті : монографія / Оксана Пухонська. – Київ: Академвидав, 2018. – 304 с.  (Серія «Монограф»)”

Дослідження проблеми пам’яті стало поширеним напрямком наукових студій на Заході, що можна пов’язувати з наслідками Другої світової війни. Ті вузли пам’яті, які викликали потребу згадувати події минулого, тепер актуалізуються з новою силою. Виявляється, існує елементарна потреба згадувати – те, що людина пережила чи пережили її предки. Ця потреба характеризує різні суспільства – і ті, які, в яких пам’ять минулого ще жива й представлена реальними спогадами старшого покоління, і ті, які в минулому не зазнали страшних подій, але знають про них із каналів культури. Так, особлива ситуація в західному світі, де люди живуть у достатку й не бояться більше повторення смертельного досвіду минулого. Продовжити читання “Літературні ретроспекції національної пам’яті”

Роттердам, 23 травня 1938 року: У 80-у річницю загибелі Євгена Коновальця

Олександр Кучерук

Олександр Кучерук

Понеділок 23 травня, 12 година 15 хвилин – тихе, бюргерське місто Роттердам, яке готувалося до обіду, несподівано струснув вибух. Стався він на центральній вулиці міста Коолсінгел (це як Хрещатик у Києві) — вибух, який струсонув голландське місто і українську історію ХХ століття. Так завершилася кількарічна спецоперація московсько-більшовицьких спецслужб, в наслідок чого загинув найбільший ворог Кремля полковник Євген Коновалець, лідер українського націоналістичного руху, голова Організації Українських Націоналістів. Продовжити читання “Роттердам, 23 травня 1938 року: У 80-у річницю загибелі Євгена Коновальця”

Про художню літературу, церкву і націоналізм, якого у Європі начебто нема, а в Україні він таки є!

Алла Гоцик (Диба)

Алла Гоцик (Диба)

Мені, як члену Національної спілки письменників України, завжди важливо бачити й розуміти, чим живе наша письменницька організація, які проблеми в ній піднімаються, за що й проти чого ми боремося, над чим працюємо і в ім’я чого живемо. Отож цього разу просто взяла черговий номер газети письменників України “Літературна Україна” (№ 21 від 31 травня 2018 р., головний редактор, письменник Сергій Куліда) і вирішила через призму газети подивитися на Україну і світ. Спробую оглянути те, що тут представлено, а також виокремити найцікавіші, на мій погляд, і найважливіші матеріали, разом із тим зупиняючись на пекучих проблемах сьогодення на сторінках названої газети й поза нею. Продовжити читання “Про художню літературу, церкву і націоналізм, якого у Європі начебто нема, а в Україні він таки є!”

Богдан Пажимський: Коли кожне село буде почуватися пупом землі, отоді постане Україна

Ніна Головченко

Ніна Головченко

 

 

 

27 травня 2018 року Самчики запросили на мистецьку імпрезу.

Уже вчетверте на території унікальної пам’ятки маєткової культури 18-19 ст. – музею-садиби Самчики проводиться «Імпреза по-самчиківськи», культурно-мистецький захід, що набуває вже всеукраїнського статусу. Продовжити читання “Богдан Пажимський: Коли кожне село буде почуватися пупом землі, отоді постане Україна”

Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…

Леонід Осипчук

 Леонід Осипчук

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(закінчення)

15 січня 1993 року (п’ятниця).  М. Неаполь.

Зранку виник план про від’їзд до України, тому пішли до сеньйори Коні щоб вона з’ясувала яким чином краще дістатися до України. Перебрали всі варіанти і зупинилися на тому, що краще всього дістатися поїздом з Риму. Хотіли виїхати автобусом до Польщі, але взимку автобус до Любліна не ходить. Сеньйора Катерина Шекерик дала гроші на поїздку. Продовжити читання “Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…”

Про «відмороженого» Пашу Сергія Жадана

Ніна Головченко

Ніна Головченко

 

 

 

Модні імена

Побоююся модних хлопчиків, котрі приваблюють шанувальників більше своїм шармом, аніж своїми текстами.

Тому довго відкладала знайомство із творчістю Сергія Жадана, модного успішного автора, який збирає стадіони і премії. (Давно вже серед книг сучасних авторів читаю вибірково, а не все підряд). Продовжити читання “Про «відмороженого» Пашу Сергія Жадана”