Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН

Віктор Ревегук,
кандидат історичних наук
дослідник – краєзнавець, Полтава

Дмитро Юрійович Андрієвський народився  27 вересня  1892 року в с. Бодаква (нині – Лохвицький район Полтвської області). За родинними переказами, його рід походив із чумаків, які їздили до Криму за сіллю, а пізніше предки Д. Андрі-євського стали священнослужителями. Священиками російської православної церкви були його дід і батько. Крім виконання пастирських обов’язків вони займалися також хліборобством – мали власний хутір і вважалися доволі заможними. Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН”

  «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»

(пам’яті учасника руху Опору Д. Д. Барковського)

Юрій Заіка 
доктор юридичних наук, професор, м. Київ

Про українське підпілля у м. Кременчуку, хоча більшість його учасників були розстріляні німецькими окупантами, багато років можна було говорити лише пошепки. Рідні, які намагалися  отримати відомості про долю арештованих родичів у відповідних офіційних інстанціях, отримували чемні за формою і  неправдиві за змістом відповіді про відсутність будь-якої інформації  про ці трагічні події.

Уперше про діяльність організації українських націоналістів під час німецької окупації  Продовжити читання ”  «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»”

Улас Самчук про Олега Ольжича

(Улас Самчук. Лицар без страху і догани. Календар-альманах «Новий шлях». Торонто. 1977. С. 48-55).

….   Багато був він більш,
Ніж сірий і камінний його вірш,
Не тільки бо вознесла на прапорі,
А в серці йому випекла мета
Ту заповідь, що кликала все д’горі:
«Одвага. Непохитність. Чистота».

О. Стефанович

Продовжити читання “Улас Самчук про Олега Ольжича”

Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…

Леонід Осипчук

 Леонід Осипчук

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(закінчення)

15 січня 1993 року (п’ятниця).  М. Неаполь.

Зранку виник план про від’їзд до України, тому пішли до сеньйори Коні щоб вона з’ясувала яким чином краще дістатися до України. Перебрали всі варіанти і зупинилися на тому, що краще всього дістатися поїздом з Риму. Хотіли виїхати автобусом до Польщі, але взимку автобус до Любліна не ходить. Сеньйора Катерина Шекерик дала гроші на поїздку. Продовжити читання “Ось так і закінчилася моя «енеєва одіссея»…”

Чергове відкриття: південні італійці не дуже поважають  північних…

Леонід Осипчук
Леонід Осипчук 

Щоденник
учасника експедиції «Українське море»
Ukrainian sea»)
директора кіностудії «Дана»
Осипчука Леоніда Петровича
20.11.1992 – 19.01.1993
(продовження)
Продовжити читання “Чергове відкриття: південні італійці не дуже поважають  північних…”

Про тлін і вічність

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Він міг просто успадкувати сто гектарів батьківського поля. Чи стати заможним австрійським або польським лікарем. Натомість помер у злиднях. Бо обрав шлях депутата австрійського сейму. Й українського письменника.
Автор “Синьої книжечки” і вдівець із трьома дітьми Василь Стефаник прожив життя, як сам захотів. А не як хотів його батько. Хоча не рахуватися з батьковим хотінням Василеві було непросто.
Продовжити читання “Про тлін і вічність”

На мордовськім морозі Троянда…

Ліля Мусіхіна
Ліля Мусіхіна

У Збаражі − малесенькому містечку на Тернопільщині, мені пощастило познайомитись із феноменальною жінкою. Так, мені розповідали, що вона – ОУНівка та УПівка, але про те, що я матиму честь познайомитись із самою зв’язковою легендарного Енея, я навіть не підозрювала. Продовжити читання “На мордовськім морозі Троянда…”

Мовна місія: знищити неможливо здійснити

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Він відмовився зросійщувати словники української мови.
І відмова ця коштувала йому волі. Могла насправді коштувати й життя. Але на нещадну прю із радянським свавіллям стали невідомі філологічні боги.
А спочатку ж ніщо не віщувало таких поневірянь.
Народитися в родині залізничника у ті часи означало чимало. Наприклад, шанс на пристойну освіту. Тож він 1917 року закінчив Охтирську гімназію. Але потім навчався і не закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету та історико-філологічний факультет Київського університету.
Не закінчив, бо змінився суспільний лад. А він 1919 року необережно служив в Армії Директорії. Продовжити читання “Мовна місія: знищити неможливо здійснити”

Майстер античного тероризму

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

«Політика» із дарчим написом Григорія Косинки та «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Ось і все, що вилучили у Миколи Зерова під час обшуку. Але цього виявилося досить, щоб затаврувати його як «терориста». Та й катували насправді так вишукано й довго, що він зізнався в усьому на світі. У тероризмі, націоналізмі, контрреволюційній діяльності та усіх теоретично можливих злочинах супроти молодої радянської імперії. Продовжити читання “Майстер античного тероризму”