Богдан Червак. Голова ОУН.
Про Євгена Коновальця, як правило, згадують у контексті доби УНР. Справді, важко уявити молоду країну без легендарного командира Корпусу Січових Стрільців, який, усупереч керманичам-пацифістам, що опинилися в тодішньому проводі, зумів створити боєздатну армію, яка тривалий час захищала УНР від зовнішніх ворогів і “п’ятої колони”. Однак, свою історичну місію полковник Є. Коновалець виконав після краху УНР. На відміну від більшості тогочасних політиків, які добровільно пішли на службу окупантам або ж піддалися апатії й зневірі, він зумів підняти стяг національно-визвольної боротьби. Він першим зрозумів, що здобути українську державність неможливо без двох вирішальних чинників: ідеології та сильної організації. Так на арені суспільно-політичного життя з’явився модерний український націоналізм та ОУН як його втілення.
Є.Коновалець не просто став на чолі ОУН, а очолив цілий етап Визвольних Змагань, які можна порівняти хіба що з рухом гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. При цьому ще ніколи в історії України не було такого масового ідейно-політичного руху, який би мав чітку мету та володів необхідними методами для її реалізації.
«Полковник Коновалець…В цьому імені, що майже ніколи не зустрічалося на сторінках української преси, але так часто гриміло у світовій – чулася важкість великої і грізної доби. Для нас було в цьому імені все – і стуготіння стотисячного українського селянського війська, що йшло зимовими шляхами на здобуття столиці і підземні здригання двох дальших десятиліть. Був це вождь Богом даний і Правдивий, що в добі чорній і похмурій орлом ширяв під небом і націю подолану і закуту вмів шикувати у завзяті когорти до походу і боротьби. Людина великого політичного хисту, суверенний стратег революції і тактик суспільно – політичної роботи, Євген Коновалець покликав до життя новітній тоталітарного типу революційний рух, і то в умовах не власної державности, і змоги контакту з масою, а в обставинах ворожої окупації, підпілля і незмірних жертв. О.Ольжич»