Відкритий лист науковців та освітян щодо нового шкільного підручника «Історія: Україна і світ»

В українському суспільстві дедалі більшого резонансу набирає дискусія довкола затвердженого в 2018 році Міністерством освіти і науки України шкільного підручника для 10 класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого та О. Г. Аркуші. Автори цього видання роблять спробу вписати українську історію у світовий контекст. Втілюючи свій творчий задум, вони мали на меті розвинути в учнів, справді, необхідні навички: бачити в історії людський вимір, критично мислити і пізнавати історичний досвід тощо. Однак наявне в тексті підручника хибне тлумачення деяких важливих історичних подій та постатей української історії глибоко обурило суспільство. Зокрема, маніпулятивним і таким, що суперечить історичним фактам, було визнано четвертий підпункт параграфа 33 (с. 244‒247) під назвою «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму». Продовжити читання “Відкритий лист науковців та освітян щодо нового шкільного підручника «Історія: Україна і світ»”

Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН

Віктор Ревегук,
кандидат історичних наук
дослідник – краєзнавець, Полтава

Дмитро Юрійович Андрієвський народився  27 вересня  1892 року в с. Бодаква (нині – Лохвицький район Полтвської області). За родинними переказами, його рід походив із чумаків, які їздили до Криму за сіллю, а пізніше предки Д. Андрі-євського стали священнослужителями. Священиками російської православної церкви були його дід і батько. Крім виконання пастирських обов’язків вони займалися також хліборобством – мали власний хутір і вважалися доволі заможними. Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН”

  «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»

(пам’яті учасника руху Опору Д. Д. Барковського)

Юрій Заіка 
доктор юридичних наук, професор, м. Київ

Про українське підпілля у м. Кременчуку, хоча більшість його учасників були розстріляні німецькими окупантами, багато років можна було говорити лише пошепки. Рідні, які намагалися  отримати відомості про долю арештованих родичів у відповідних офіційних інстанціях, отримували чемні за формою і  неправдиві за змістом відповіді про відсутність будь-якої інформації  про ці трагічні події.

Уперше про діяльність організації українських націоналістів під час німецької окупації  Продовжити читання ”  «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»”

Правопис: правда, домисли та безсоромна брехня

Віктор РАДІОНОВ

Після того як Українська національна комісія з питань правопису оприлюднила власне напрацювання нових мовних приписів, спори із цього питання спалахнули в суспільстві з новою силою. Виокремилися чотири основні підходи:

1) залишити все, як є;

2) без поважних причин не відмовлятися від того, що вже усталилось у мові, але скоротити кількість винятків із правил і по можливості спростити останні, усунути непослідовність і дати роз’яснення щодо питань, відповідей на які чинні положення не дають; Продовжити читання “Правопис: правда, домисли та безсоромна брехня”

Культурна референтура ОУН оголошує конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича

З лютого 2019 р. виповнюється 90 років з дня створення Організації Українських Націоналістів – провідної політичної сили української нації в послідовній, безкомпромісній, жертовній боротьбі  за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.

Ясна річ, ця самовіддана боротьба велася не лише збройно й політично. Продовжити читання “Культурна референтура ОУН оголошує конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича”

Крок до об’єднання: важлива подія в історії Організації українських націоналістів (ОУН) та Конгресу українських націоналістів (КУН)

 

Історична подія відбулася сьогодні під час засідання Головного Проводу Конгресу українських націоналістів. 
На запрошення Голови КУН друга Степана Брацюня на засідання Проводу прибули представники Проводу Українських Націоналістів на чолі з Головою ОУН Богданом Черваком. 

Продовжити читання “Крок до об’єднання: важлива подія в історії Організації українських націоналістів (ОУН) та Конгресу українських націоналістів (КУН)”

5 жовтня 2018 року в Києві відбудеться вечір пам’яті полковника Петра Болбочана

Вечір пам’яті полковника Петра Болбочана
З НАГОДИ 135 Р. ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Київська міська рада, 5 жовтня 2018 р., 18.00, колонна зала
Ведучий вечора Роман Коваль
 
Лекцію про полковника Петра Болбочана прочитає доктор історичних наук Тамара ВРОНСЬКА, онучка вояка Армії УНР Костя Скрипника.

Проєкт правопису 2018 – дитя компромісу: і вашим, і нашим

І. Для чого потрібно реформувати Правопис і чому зараз?

а) Чинний Український правопис (ост. вид. 2012 р.) – це узаконення так званої української совєцької мови, яку «нормалізовано» у 20-30-і роки ХХ ст. через насильну зміну внутрішньої структури мови (фонетику, морфологію, синтаксис) та зовнішній демографічний вплив на носія цієї мови (Голодомор, репресії та терор: лише за один 1933 рік ЗНИЩЕНО 1649 науковців-«націоналістів» та 10 млн. замордовано Голодом). Продовжити читання “Проєкт правопису 2018 – дитя компромісу: і вашим, і нашим”

У Києві відбулася презентація книжки О. Бежук «Ольга Басарабова з Левицьких: життя і чин»

Надія Стрішенець

25 вересня 2018 року в ошатній Білій залі Будинку Національної Спілки письменників України відбулося вшанування пам’яті Ольги Левицької-Басараб (народилася у вересні 1889 р.) і презентація книжки львівської дослідниці О. Бежук про життя і чин Ольги Басараб. Продовжити читання “У Києві відбулася презентація книжки О. Бежук «Ольга Басарабова з Левицьких: життя і чин»”

Правопис: націоналізм чи анархізм?

Віктор РАДІОНОВ

Цей допис має прояснити дещо дуже важливе у справі ламання списів довкола правописних питань. Принаймні таке завдання я перед собою поставив.

Розпочну словами двох знакових постатей: «Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби» (Симон Петлюра); «Добре виконувати та добре наказувати — однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє одного — не вміє й другого» (Юрій Липа).

Здавалося б, яке значення це має для предмета обговорення? Визначальне. Який стосунок? Прямий. Далі поясню чому. Продовжити читання “Правопис: націоналізм чи анархізм?”