МОСКАЛИКИ-СОКОЛИКИ ПОЇЛИ В КОЗАЦЬКОМУ  ВОЛИКІВ…

Микола ГРИНЬ,
Член Національної спілки журналістів України,
лауреат міжнародної літературно-мистецької премії
імені Пантелеймона Куліша.

А як повернуться з Криму здорові, то з’їдять свиней і корови

Гірка пам’ять про безчинства та масштаби реквізиції худоби  так званими старшими братами  передавалася українцями з покоління в покоління і дійшла до наших днів.

Мій дідусь по маминій лінії Микола Митрофанович Плотник досить часто за будь-якою роботою любив мугикати собі під вуса слова невідомої мені в шкільні роки пісні. Найбільше мені  запам’яталися з неї слова: «Мос-ка-ли-ки- со-ко-ли-ки пої-ли на-ші во-ли-ки, а як  по-вер-ну-ть-ся з Кри-му здо-ро-ві, то по-ї-дя-ть і сви-ні й ко-ро-ви». Дідусь чомусь завжди наспівував їх речитативом з особливим притиском і тональною протяжністю. При цьому і москалики, і соколики звучали від нього з неприхованою презирливістю, яка уже тоді здавалася мені неприхованою ненавистю. Моя підозра підтверджувалася й словами бабусі Марії, яка нерідко на ці мугикання говорила: співай-співай, колись знову доспіваєшся… Продовжити читання “МОСКАЛИКИ-СОКОЛИКИ ПОЇЛИ В КОЗАЦЬКОМУ  ВОЛИКІВ…”

Націоналістична культура

Олег Ольжич
Прага, 1940.

Духово-історичний здвиг української нації, що виявляється у формі націоналістичного руху, творить всесторонньо-нову дійсність народу у всіх ділянках життя. Творить він теж свою відмінну культуру.

Тому можемо говорити про українську націоналістичну культуру. Продовжити читання “Націоналістична культура”

Вояк-філософ

Грецький філософ Діоген ходив у білий день із засвіченою лямпою по людних улицях міста, шукаючи чесної людини. Діогенів цинізм щодо його земляків був безперечно перебільшений. А все ж як важко знайти в житті людину, яка єднала б у собі максимум шляхетних прикметі наближена була б до ідеалу справжньої Людини, що силою своєю особистості відрізнялась би від юрби сірих комах людського мурашника, що викликала б пошану і беззастережне довір’я навіть у її противників, що все своє життя віддала б праці для ідеї, не шукаючи собі в тій праці особистої слави, популярності й оплесків. Продовжити читання “Вояк-філософ”

Звернення ОУН до ректора Національного університету «Львівська політехніка»

Ректору
Національного університету
«Львівська політехніка»
проф. Юрію Бобалу

Шановний Юрію Ярославовичу, у власності Національного університету «Львівська політехніка» є будівля пам’ятки архітектури місцевого значення XIX ст. (охор. № 1601) – навчальний корпус № 19, який розташований за адресою вул. князя Романа № 1-3 у м. Львові. Цей будинок споруджений у 1891 – 1895 роках як Вищий Крайовий Суд Галичини – “Палац справедливості”. Після окупації Галичини Польщею протягом 1921-1939 рр. тут, у залі суду на 2-му поверсі будинку, відбувалися численні суди над членами УВО та ОУН, які законодавчо визнані Верховною Радою України як учасники національно-визвольних змагань. Продовжити читання “Звернення ОУН до ректора Національного університету «Львівська політехніка»”

Увіковічнення пам’яті Мирона БОРЕЦЬКОГО

Матрицею кожної національної культури, літератури зокрема, є традиції, які повсякчас розвиваються, збагачуються у нерозривному зв’язку з духовним досвідом людства. Подвижниками в цій «царині духу»  є митці, письменники, науковці, які своєю творчістю, жертовною працею примножують скарби рідної культури. Таким подвижником був Мирон Іванович Борецький – класичний філолог, літературознавець, перекладач. Продовжити читання “Увіковічнення пам’яті Мирона БОРЕЦЬКОГО”

Ольжичівські читання

Данчишин Назар

Назар Данчишин

Мистецьке об’єднання «Вежі» започатковує проєкт «Ольжичівські читання», закликаючи українців прочитати на камеру улюблені рядки з поезії Олега Ольжича. У першому відео уривок із поезії Ольжича «Незнаному воякові» читає юний автор із Кропивниччини Максим Бричка, призер молодіжного поетичного конкурсу ім. Олега Ольжича та Олени Теліги.

Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
Це люди на сталь перекуті в огні,
Це люди, як брили каміння.

Не втішені власники пенсій і рент,
Тендітні квітки пансіонів,
Хто кров’ю і волею сціпить в цемент
Безвладний пісок міліонів.

Олег Ольжич (21.07.1907, Житомир – 09.06.1944, замучений у концтаборі Заксенгавзен) — український поет, політик, археолог. Син поета Олександра Олеся. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів і Революційний Трибунал Організації Українських Націоналістів.

«Сину, тобі повістка на війну…»

Валентина Розуменко

Наш герой – командир 1-ї роти, 1-го батальйону, 93-ї бригади Борис ГОНЧАР, позивний «Хохол», родом із  Кривого Рогу. Пройшов дві війни: чужу війну в Афганістані та «нашу», неоголошену, на східних теренах України.

Ще в далекі 80-ті повернувся з Афганістану на рідну землю у званні сержанта, маючи за плечима справжній бойовий досвід. Минуло двадцять вісім років і Бориса знову призвали в армію.

Після Майдану мав тверді патріотичні переконання, тому в 2014 році, коли ворожі танки перетнули наші кордони, очікував на повістку. Вона не забарилася, але отримала її мама Бориса й, дуже розхвилювавшись, зателефонувала йому в Київ: «Сину, тобі повістка на війну…». Продовжити читання “«Сину, тобі повістка на війну…»”

Культурна референтура ОУН вітає Оксану Забужко з Днем народження!

Культурна референтура ОУН вітає сучасну українську письменницю, лауреатку Шевченківської премії 2019 Оксану Забужко з Днем народження!
Невичерпного творчого горіння, міцного здоров’я, многая і благая літа!

 

Війна – значна частина їхнього життя. Але їхнє життя – не тільки війна

Сергій Грищук

Напередодні Дня Незалежності України учасники волонтерської організації Творча сотня «Рух до перемоги» з Хмельниччини вчергове побували на території проведення ООС – з гуманітарною і культурною місією. Це була 45-та поїздка.

На початку збройної агресії проти України з боку РФ такі культурні вилазки на фронт вважали геройським божевіллям. Натепер опосередкована більшість мешканців країни не схильна героїзувати працю волонтерів, навіть помічати її. Більше того, з різних причин левова частина тих, хто у чотирнадцятих-сімнадцятих роках докладали максимум зусиль для підтримки армії, припинили свою діяльність. Утім низка волонтерських груп досі продовжують функціонування. Серед них – колектив Творча сотня «Рух до перемоги», головною метою діяльності якого є підтримка морально-психологічного стану військовослужбовців, демонстрація української пісенної культури місцевому населенню сходу України. Продовжити читання “Війна – значна частина їхнього життя. Але їхнє життя – не тільки війна”

Фільм, який змушує думати нас про війну

Григорій КЛОЧЕК

Ми про неї, цю страшну біду, яка прийшла до нас від північного сусіда, мало думаємо, для багатьох її просто не існує, не відгукується душевним болем. Салютуємо в дні народження, смажимо шашлики на вихідні, Відзначаємо різні свята – і то аж надто часто. А там на сході країни – війна. Справжня. Зі страшними смертями, з горем. Передивився вчора ввечері в «Кінопорталі» фільм «Іловайськ». Його можна поцінувати за однією важливою деталлю. Продовжити читання “Фільм, який змушує думати нас про війну”