Андрій Мельник: «Будіть віру в прийдешнє»

Юрій ШАПОВАЛ,
професор, доктор історичних наук

Розпочну з сентенції, що стосується не лише Андрія Мельника. Часто цитують слова Хілона зі Спарти: «Про мертвих або добре, або нічого». Проте це не повне цитування. Спартанський політик, реформатор, законодавець і поет казав: «Про мертвих або добре, або нічого, крім правди».

Якраз правди і бракує в розповідях про Андрія Мельника. До слова, бракує, власне, розповідей: кількість публікацій про нього не така вже велика. Тим часом, поза сумнівом, це цікавий персонаж для істориків, доля якого відбила колорит, специфіку і драматизм епохи, в яку йому довелося жити і діяти. Продовжити читання “Андрій Мельник: «Будіть віру в прийдешнє»”

Кандибина − погляд через століття

 

Передмова

Пам’ятаймо землю своїх предків

Краєзнавець із Конотопа, автор книг ,,Козацькому роду нема переводу’’, ,,Липовецьк’’ та ,,Фортеця над Єзучем’’ Галина Гайдук залишила цікаві історичні дослідження про свій рідний край – Кандибину. Це край, овіяний легендами, адже він пов’язаний із родом Кандиб. Після того, як цей рід розрісся, його гілки з’явилися у Глухові, Кролевці, Ромнах, а також Білопіллі, де народився батько Олега Кандиби (Ольжича) – Олександр Кандиба, відомий як поет Олександр Олесь. Усе вказує на те, що вони були нащадками конотопських сотників Кандиб. В інтерв’ю кореспонденту газети ,,Сільські горизонти’’ Марині Крютченко вчитель із села Курилівки Анатолій Бабін розповів, що один із синів Андрія Кандиби – Федір, який був позбавлений батьком спадщини, − возив товар на продаж до Астрахані і по дорозі помер. Олександр Олесь також писав, що його прадід, займаючись промислом, помер по дорозі до Астрахані. Якщо це лише збіг, то дуже дивовижний.

Отож, ознайомимося із розповіддю Галини Гайдук. Продовжити читання “Кандибина − погляд через століття”

Музей Андрія Мельника твориться у Волі Якубовій

Тарас Русин

За ініціативи і сприяння Лева Грицака, генерального директора ТзОВ «ГКК «Карпати», у Волі Якубовій твориться музей відомому борцеві за самостійну Україну, провідникові ОУН Андрію Мельнику.

У згаданому селі 12 грудня 1890р. у сім`ї Атанаса Мельника, голови тутешньої «Просвіти», товариша Великого Каменяра – Івана Франка, заможного сільського газди, і Марії з роду Кулиняків народився той, хто згодом увійшов в історію України, Продовжити читання “Музей Андрія Мельника твориться у Волі Якубовій”

Українська «Вікіпедія» б’є рекорди відвідуваності, а російська втрачає популярність

Продовжити читання “Українська «Вікіпедія» б’є рекорди відвідуваності, а російська втрачає популярність”

Українська жінка

Юрій ЛИПА,1938 р.

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде.

Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки.

Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! Продовжити читання “Українська жінка”

Голова ОУН Андрій Мельник – лідер України

Прес-анонс

21 листопада 2019 року об 11.00 у концертній залі ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати» (м. Трускавець Львівської області, вул. Карпатська, 2) відбудеться науково-практична конференція присвячена видатному українському державному, політичному, військовому діячеві, Голові ОУН, полковнику Андрію Мельнику.

Співорганізаторами заходу є Інститут історії України НАН України, Національна спілка письменників України, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Я. Франка, Національний музей історії України, Фундація імені О. Ольжича, Трускавецька міська організація «Рада старійшин», Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати». Захід проходить за сприяння Львівського національного університету імені І.Я. Франка, Тернопільського національного економічного університету. 

У конференції візьмуть участь головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук Юрій Шаповал; голова ОУН, перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак; доцент Національного університету «Львівська політехніка», кандидат історичних наук Іван Хома; доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Василь Ільницький; професор Тернопільського національного економічного університету, кандидат історичних наук, доктор юридичних наук Віктор Савенко; кандидат історичних наук, президент фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич; директор національного музею історії України Олександр Кучерук; громадський діяч, голова Трускавецької міської організації «Рада старійшин» Лев Грицак та інші.  

У своїх доповідях учасники конференції аналізуватимуть участь Андрія Мельника у громадському житті Галичини 1922-1938 років, діяльність ОУН і її лідера на Дрогобиччині у 40-х роках, внесок Андрія Мельника в збереження українських державницьких засад за кордоном і консолідацію українців у світі. Учасники обговорять тему примирення національно-визвольних сил, що є потребою часу. Також заслухають доповідь Л. Грицака щодо відродження батьківщини Андрія Мельника в селі Воля Якубова Дрогобицького району Львівської області та створення там смислових історичних і туристичних локацій. 

Ухвалені конференцією резолюції, а також доповіді будуть видані окремою брошурою та розіслані в навчальні заклади України.

 Для висвітлення науково-практичної конференції запрошуються представники ЗМІ, для яких напередодні конференції 20.11.2019 о 15.00 від готельно-курортного комплексу «Карпати» буде організовано екскурсію в село Воля  Якубова. Там  відбудеться освячення відновленої криниці на колишньому обійсті родини Мельників.

Акредитація за тел. 067-234-52-05. Контактна особа: Микола Гриценко.

Партачі життя

Олена Теліга

Відвага і мужність. Може ніколи ще в жодній добі і не повторювали ми так часто ці вирази, як повторюємо їх тепер. На високий п’єдестал ставимо героїв визвольних змагань, присвячуємо їм віршем і прозою безліч друкованих сторінок і влаштовуємо на їх честь щороку десятки академій. Творимо культ героїзму, культ тих людей, що не побоялися віддати своє життя зі зброєю в руках під час зриву, в повній нервового напруження підпільній праці, чи, як Великий Шевченко, у боротьбі цілого свого життя проти московської влади з небезпечними вибухами-бомбами в руках – своїми динамічними творами. Продовжити читання “Партачі життя”

Живи  у стилі етно!

Киян та гостей столиці запрошує крутецький фестиваль «Віртуози фолку»!!!

17 листопада 2019 року в  Українському домі  зранку до пізнього вечора звучатиме українська музика і пісня від троїстої музики − до фолк-року.

Від 10:00 до 18:00  безкоштовно одночасно у двох залах ви будете мати унікальну можливість:

  • почути понад  25 колективів-учасників, лауреатів та гостей фестивалю;
  • відвідати  виставки ексклюзивних колекційних робіт майстрів з виготовлення етно-музичних інструментів і народних ремесел та взяти участь в  майстер-класах; 
  • зустрітись  із діячами культури та мистецтва, науковцями та давніми друзями і знайомими; 
  • зробити селфі  з відомими артистами, майстрами, композиторами…

Продовжити читання “Живи  у стилі етно!”

Проблема історіософії українського націоналізму

Юрій Бойко,
1950р.

Невід’ємною частиною стрункого світогляду є історіософія. Світогляд, що охоплює цілість життя, не може обминути аналіз процесів історичного ставання. Тим більше світогляд революційної політичної течії, яка вважає себе зрілою до виконання історичних завдань, не може обійтися без історіософічної концепції, яка була б ключем до розуміння не лише минулого, а й схоплення основних тенденцій майбутнього. Продовжити читання “Проблема історіософії українського націоналізму”

До 125-років від народження та 40-років від смерті Євгена Онацького

Ярослав Стех

У ХХ ст. було кілька спроб видати енциклопедію України. У 1932−1934 рр. у Харкові підготували матеріали для трьох томів планованої 20-томної «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) під редакцією Миколи Скрипника, але роботу припинили через сталінські репресії. Невдачею закінчилася і справа «Енциклопедії українознавства», започаткованої 1941 року в Кракові. Український науковий інститут у Берліні 1942 року видав у Лейпцігу однотомну енциклопедію німецькою мовою Handbuch der Ukraine за редакцією Івана Мірчука. Першою фундаментальною науковою працею, що містить систематизовані знання про Україну, стала «Енциклопедія Українознавства», задумана й реалізована під егідою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, підготовлена і видана українськими діаспорними вченими в Франції. Головний редактор видання — Володимир Кубійович. А працював над ним серед інших і Євген Онацький. Продовжити читання “До 125-років від народження та 40-років від смерті Євгена Онацького”